Загальні відомості

        Ана́ньїв — місто, адміністративний центр Ананьївського району Одеської області України, засноване у 1753 році, розташоване на річці Тилігул за 15 км від залізничної станції Жеребкове. Відстань до обласного центру становить 180 км і проходить автошляхом Т 1605 та E95.

Район розташований у  північній частині області. 

Межує на півночі з Балтським, на північному сході — з Любашівським, на півдні  —  з Ширяївським та Фрунзівським, на південному заході — з Красноокнянським та на заході — з Подільським  районами Одеської області.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Територія, на якій розмістилося місто, була заселена з давніх часів. Поблизу Ананьєва виявлені залишки неолітичного поселення (VI—V тисячоліття до н. е.). На його околиці є кургани епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.).  

Місто виникло в середині 18 століття як слобода Анані (Ананів), з 1834 перейменоване в Ананьїв. Було адміністративним центром Ананьївського повіту.

Вперше згадується 1767 року, також є версія щодо 1753 р. Колишня слобода - одна з так званих «ханських слобід», яких було багато у 18 столітті між Бугом і Дністром - на території, що належали Кримському ханству і Османській імперії. Тут селилися селяни-утікачі з України і Молдавії.

За Яським мирним договором 1791 року ця територія відійшла до Росії. Ананьїв увійшов до складу Вознесенського намісництва, а в 1803 році — Херсонської губернії. У 1792 році поселення приписано до казенного відомства проживало 1773 осіб, а в 1859 році — вже 8935 осіб (4759 чоловіків і 4176 жінок), переважно міщан і державних селян. Землі у жителів було мало, тому що царська влада роздала її поміщикам. До того ж в 1834 році для потреб міста місцева влада відібрала в ананьївці 9375 десятин. Таким чином, на початку 50-х років XIX ст. на 2074 ревізькі душі припадало всього 2429 десятин землі. Як повідомляли чиновники херсонському губернатору, в «Ананьєві державні селяни прийшли в повний розлад і накопичили на 1 січня 1853 понад 50 тис. руб. недоїмок». У 1834 році Ананьїв став повітовим містом Херсонської губернії. Через 10 років в ньому надію стягнути борг, влада перевела державних селян на становище міщан, а землі передали міській управі. Напередодні реформи 1861 року в Ананьєві проживали 67 поміщицьких селян, доля яких була ще більш важкою. Якщо в 40-х роках XIX ст. тут були сукновальня, що виробляла 700 аршин сукна на рік (на 2,3 тис. руб.), і 3 винокурні (виробляли продукції на 7,9 тис. руб.), то до кінця сторіччя в місті вже налічувалося близько 20 напівкустарних підприємств, головним чином із переробки сільськогосподарської сировини. Серед них — свічосалотопний і миловарний заводи, 3 фабрики фруктових та газованих вод, 2 олійниці, 5 цегельних заводів, тютюнова фабрика, 2 парових і кінний млин. Всі ці підприємства випускали продукції на 16 тис. руб. на рік. У них налічувалося 23 постійних робітників, а сезонних — значно більше. Успішно розвивалася торгівля, зокрема зерном. Серед міст Херсонської губернії Ананьїв за торговим обсягом посідав дев'яте місце. Ярмарки влаштовувались два рази в році, базари — щодня. Торгували зерном, борошном, овочами, місцевими промисловими і ремісничими виробами.

З розвитком економіки в місті зростала кількість промислових робітників, ремісників, а також інтелігенції — інженерів і техніків, яких запрошують на роботу власники підприємств, викладачів двох гімназій та інших навчальних закладів.

За  часів постреволюційних подій 1917-1920 рр. Ананьїв пережив багато потрясінь та змін влади. Особливою героїчною сторінкою історії міста можна вважати повстання мешканців Ананьєва проти більшовицького свавілля, яке відбулося у квітні 1920 року. Тоді понад 60 повстанців скинули в місті владу комуністів. Їм на допомогу прийшли частини армії УНР, які проходили цими містами у Першому зимовому поході.

25 червня 1898 року в Ананьєві, біля старої базарної площі, на початку вулиці Мільонної (нині Незалежності) у присутності міського голови Ананьєва Олександра Андрійовича Коняхіна, членах управи М.О. Вілінського, О.І. Балдескула і П.В. Парадіски було розпочато будівництво міського бювету з артезіанською свердлоиною, глибиною у 21 сажень, який давав 37 тисяч відер води на добу. Вода в бюветі мала нейтральну реакцію та не вміщувала аміаку та інших шкідливих речовин.

У 1923 році, після скасування губернсько-повітового адміністративного устрою, Ананьїв стає центром новоутвореного району. Складно проходив на Ананьївщині період колективізації. Було утворено 13 колгоспів, у зміцнені яких велику роль відіграла Ананьївська МТС, створена в 1929 році.

Великі людські втрати зазнав Ананьївський район внаслідок штучного Голоду, створеного більшовиками у 1932-33 роках. У деяких селах (Долинське, Новоселівка, Гандрабури) від голоду померло до полу сотні і більше людей (про що свідчать данні Інституту національної пам'яті та результати дослідницької роботи учнівських груп після Помаранчевої революції).

За передвоєнні роки сталися значні зміни в міській промисловості. Перед війною працювали цегельний, спиртовий і маслоробний заводи, 8 промислових артілей та райхарчкомбінат. Почалося будівництво водопроводу,  діяв радіовузол. В місті відкрилося 2 середні школи, на базі педагогічних курсів було організовано школу, яка готувала вчителів початкових класів, працював технікум механізації сільського господарства.

Коли почалася війна з фашистами, сотні ананьївців пішли на фронт. Тисячі жителів міста (жінки й підлітки) копали протитанкові рови, був  сформований винищувальний батальйон.

7 серпня 1941 році в Ананьїв увійшли фашистські окупанти. В період нацистської окупації, який почався 7 серпня 1941 року, в місті панувало мародерство, встановлення «нового порядку», масовий терор, жорстока розправа над єврейським населенням міста (страчено, за різними оцінками, біля 5000 людей). В Ананьєві діяли кілька підпільних груп, майже всі учасники яких згодом були розстріляні. Іменами підпільників В. Єрмоленко, І. Виноградова, В. Буженка пізніше названо вулиці міста. 31 березня 1944 року Ананьїв було звільнено від німецько-нацистських загарбників.

Вже у 1945-1946 рр. відновили роботу цегельний та маслозавод, 8 промартілей, які об’єдналися в райхарчокомбінат. Знову відкрито освітні та педагогічну школи, дитячі будинки.

У 1965 році введено в експлуатацію хлібозавод потужністю випічки 35 тонн хліба на добу.  Значного розвитку в місті набула державна та кооперативна торгівля: діяло 60 торговельних закладів, зокрема 24 магазини та 15 підприємств громадського харчування. Стали до ладу 3-поверховий універмаг та ресторан «Супутник». Закінчено електрифікацію всього району. Відкрито консервний завод, де у 70-х роках вироблялось понад 70 видів овочевої, фруктової, м’ясної та м’ясо-рослинної продукції, яка експортувалася в різні країни, зокрема, Німеччину та Голландію.

В 1994 році в Ананьїв прийшов природний газ. За часів незалежної України, Ананьїв переживає складні та суперечливі політичні та соціально-економічні перетворення в країні, яка скинула з себе радянське та московське ярмо, сплачуючи дорогу ціну за свою свободу. Ананьївці брали участь в подіях на Майдані 2004 року та у Революції гідності 2013 року. Сьогодні іде війна на Сході країни і ананьївщина вже заплатила життям своїх хлопців за європейський вибір та Свободу.

26 липня 2001 року Постановою Кабінету Міністрів України за №878, місто Ананьїв Одеської області був занесений до списку історичних населених пунктів України.

Сьогодні в місті розвивається малий бізнес, діють понад сотні суб’єктів підприємницької діяльності, розвиваються фермерські господарства. 26 липня 2001 року, Постановою Кабінету Міністрів України за №878, місто Ананьїв Одеської області був занесений до списку історичних населених пунктів України.

В Ананьєві більше 30 історичних пам’яток архітектури: будівля школи-гімназії, поліклініки, музею, міської ради, редакції газети "Вісті Ананьївщини", а сама газета є найстарішою в області, 1 лютого 1910 року вийшов перший номер газети „Известия Ананьевского земства”. Прикрасою міста є собор Олександра Невського, збудований у 1914 році.

Собор Олександра Невського

НВК” ЗОШ І-ІІІ ст-гімназія №1

         Наданий час місто Ананьїв- адміністративний та культурний центр району.

За даними Всеукраїнського перепису населення району складає 28036 чоловік, в т.ч. міське населення - 8672 чол., сільське населення - 19364 чол.

На території району 14 сільських рад, 32 населених пунктів, та місто Ананьїв.

Загальна площа району 104,977 тис.га. Під сільгоспугіддями зайнято 80,394 тис.га, із них –64,760 тис.га рілля, 9,253 тис.га – пасовища та сіножатей - 4,388 тис.га.

Сільське господарство - один з основних секторів економіки району яке складає 98,5%. В основному на полях району вирощуються зернові та технічні культури.

В рослинництві в основному вирощується пшениця, ячмінь, овес, соняшник.

В тваринництві зростає чисельність поголів’я овець, свиней, великої рогатої худоби.

ДП "Украгросоюз" та Жеребківська дослідна станція займаються вирощуванням насіння зернових та технічних культур. В районі налічується багато переробних підприємств з виробництва соняшникової олії, круп та макаронних виробів, які постачаються в різні регіони України.

Через Ананьївський район прокладено газопровід міжнародного значення. Збудована і працює газокомпресорна станція, яка щорічно, починаючи з 1987 року перекачує більше 20 млрд. метрів кубічних газу споживачам області та в країни Балканського регіону.

Промисловість

Промисловість міста представлена:  Приватне підприємство «Ананьїв-хліб» та «Укрхліб-2», ДП ДГ «Жеребківське» НААНУ, Ананьївське лісове господарство.     

Обсяг реалізованої промислової продукції становить 1429,3 тис.грн. Темп росту 111,8% до відповідного періоду 2016 року.

На території району працюють два приватних підприємства, які здійснюють виробництво хліба та хлібобулочних виробів, а саме:

ПП «Ананьїв хліб» та ПП «Укрхліб 2».

Мале виробниче підприємство "Ананьївська друкарня" займається виробництвом друкованої продукції та її реалізацією.

На території району функціонують будівельні організації яка виконують будівельно-монтажні роботи з газифікації міст і сіл району та в сусідніх районах. Управління експлуатації газового господарства яке обслуговує крім Ананьївського ще й Любашівський район. В 2004 році створено державне підприємство „Ананьївський держлісгосп”.

Ананьївський район забезпечує послугами зв’язку Ананьївський цех електрозв’язку №10.

Транспортно-комунікаційний комплекс

  Пасажирські перевезення в районі на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування здійснюють  чотири перевізника:

-   приватне акціонерне товариство «Ананьївське АТП – 15112» та

-   приватні  підприємці Слободяник Василь Михайлович, Загребельна Лідія Василівна та  Сєвєров Костянтин Миколайович.

 Для здійснення пасажирських перевезень всього задіяно 20 автобусів з яких належать: ПРАт «Ананьївське АТП-15112» - 7 автобусів, ПП Слободяник В.М. - 8 автобусів,  ПП Загребельна Л.В. - 3 автобуси,  ПП Сєвєров К.М - 2 автобуси. В наявності у перевізників дві власні матеріально-технічні бази (ПРАт  АТП-15112  та ПП Слободяник В.М.) з  іншими приватними підприємцями укладено договірні умови з ПРАт   «АТП-15112» та ПП «Ананьїв хліб» щодо організації перед рейсового  контролю за технічним станом транспортних засобів та обов’язкового медичного огляду водіїв.

В місті Ананьєві з 1986 року функціонує  автовокзал.

Автобусним сполученням охоплені всі населені пункти району. 240,9 км доріг місцевого значення та дороги загальнодержавного значення Полтава-Кишинів. 

Прикрашають місто пам’ятники О.С.Пушкіну, П.І.Ніщинському, Т.Г.Шевченку, воїнам-визволителям у Великій Вітчизняній війні, воїнам-афганцям, та ін.

В місті Ананьєві з 1930 року функціонує державний аграрно-економічний технікум. На даний час в технікумі навчається 427 студентів. 

В 1934 року засновано в місті Ананьєві професійно-технічне училище №44, на даний час аграрний професійний ліцей, де можна отримати 15 робочих професій та середню освіту.

В Ананьївському районі функціонує 7 дошкільних навчальних закладів: 3 ДНЗ  знаходяться в місті, 4 - на територіях сільських рад сіл Жеребкове, Долинське та Гандрабури. А також 11 НВК «школа – садок».

Дошкільні заклади та НВК «школа-сад» Ананьївського району розраховані на  898 місць, в них виховуються 762 дитини, з них 562 дитини  в ДНЗ. В 12 навчально-виховних комплексах школа-сад  виховуються 200 дошкільнят з 3 до 6 років.  Загальний відсоток охоплення різними видами дошкільної освіти дітей  у віці від 3 до 6 років складає 76%  (68% - дошкільними закладами).

Навчально-виховний процес в ДНЗ та групах ДНЗ при НВК «школа-садок» району забезпечують  83 педагогічних працівника (61 педагогічних працівник у ДНЗ та 22 - у НВК «школа-садок»). Вища кваліфікаційна категорія присвоєна 4 вихователям,  1 педагогічному працівнику за результатами атестації присвоєно педагогічне звання «Вихователь-методист».  42 вихователя відповідають займаній посаді із присвоєнням тарифних розрядів.

З 01.09.2016 року почав функціонувати освітній округ з опорною школою НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія» №1 м.Ананьїв та трьома філіями,  відбулася  реорганізація ЗОШ І-ІІІ ст. с.Байтали в Байтальський НВК «ЗОШ І-ІІ ст.- ДНЗ» шляхом злиття з школою дошкільного навчального закладу «Байтальське» (не функціонуючого). 

 Навчально-виховний процес у загальноосвітніх закладах району здійснюють 376 педагогічних працівників, в тому числі 5 практичних психологів.

732 учнів району навчаються у 22 загальноосвітніх школах, будинку юних техніків, юних натуралістів, будинку дитячої творчості та школі естетичного виховання.

В загальноосвітніх навчальних закладах  району налічується 22 спортивні майданчики.  

Усі спортивні споруди використовуються для проведення навчальних занять з фізичної культури, занять спортивних гуртків, а також для проведення спортивно-масових заходів як в урочний, так і в позаурочний час.

Мережа закладів культури району налічує :

 1 - районний Будинок культури;

11 - сільських Будинків культури;

10 - сільських клубів;

1 - центральна районна бібліотека;

28 - бібліотек філій (село);

1 - дитяча музична школа ім. П.І.Ніщинського;

2 - школи філії (с.Жеребкове, с.Гандрабури);

1 -  історико-художній музей ім Є.І. Столиці  (всього експонатів 950, з них 110 оригінали);

1 - Байтальський історико-краєзнавчий музей .

         Дана мережа закладів культури є оптимальною і при умові повноцінного функціонування спроможна забезпечити потреби населення району у культурному обслуговуванні.

Міський будинок культури гостинно приймає глядачів на цікаві заходи. а також приймає участь у різних фестивалях, останній з них проходив  1 липня 2017 року на березі Чорного моря в смт. Затока  І Міжнародний фестиваль-конкурс "SOUND of  THE SURF 2017"(«Шум прибою 2017»), де ананьївщину гідно представляли та стали лауреатами І ступеня - народний самодіяльний ансамбль народної пісні «Калина» (керівник Драган В.П.) в номінації вокально-хорова пісня та інструментальний квартет «Ананьївські музики» (керівник Драган В.П.) в номінації інструментальне    виконавство.
        Виступи наших земляків на фестивалі супроводжували бурні оплески, а журі дякувало за подаровані позитивні емоції і гарний виступ.

На території району функціонують 4 ринки з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в м.Ананьєві на 736 торгових місць, в с.Долинське на 202 торгових місця, та інших селах району, 120 підприємств торгівлі, в тому числі в м Ананьєві триповерховий універмаг. Після капітального ремонту запрацював універсам за вимогами сьогодення, 19 підприємств побутового обслуговування населення, в т.ч. триповерховий будинок побуту в місті Ананьєві, 11 аптечних закладів, 5 - АЗС, 21 підприємство громадського харчування.

Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність 

Залучення інвестицій в економіку району, як внутрішніх, так і зовнішніх, сприятиме сталому економічному зростанню, та створенню нових робочих місць, що у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня життя наших громадян.

Актуальними інвестиційними об’єктами залишаються «Будівництво сонячної електростанції» та АЗС на території Другої дільниці.

Рішенням десятої сесії 7 скликання Ананьївської Другої сільської ради від 24 лютого 2017 року  надано земельну ділянку площею 15,8 га товариству з обмеженою відповідальністю «БРІЗ СОЛАР»  в оренду на 49 років для будівництва та експлуатації сонячної електростанції.

Також надано дозвіл на розробку проекту відведення на земельну ділянку за адресою, вул.Центральна, с.Ананьїв Ананьївської Другої сільської ради, площею 1,1 га для будівництва АЗС.

Залишається актуальним для району «Будівництво цеху з переробки овочів».

Відібрані об’єкти розміщені на інвестиційному  порталі  Одеської обласної державної адміністрації.

Фінансова інфраструктура

В місті розвинута фінансова-кредитна інфраструктура, яка представлена низкою філій комерційних банків, які прагнуть задовольнити потреби своїх клієнтів, використовуючи сучасні банківські технології, розвинуту філіальну мережу та високопрофесійну команду працівників.

Гнучка тарифна політика та комплексне обслуговування спрямовані на максимальне задоволення  потреб клієнтів.

Для населення надаються послуги по виплаті миттєвих безготівкових переказів через мережу кореспондентських рахунків, прийом комунальних платежів, обмін валюти, обслуговування міжнародних пластикових карт Visa Elektron, Mastercard  та інше. Мережа банків представлена слідуючими філіалами АКБ:Ощадбанк, Укргазбанк, Приватбанк, Райфайзенбанк «Аваль».  

ОСОБИСТОСТІ

 Ананьїв славний своїми видатними земляками. Тривалий час в Ананьїві мешкав відомий український композитор, поет-перекладач П.І. Ніщинський, чия музична творчість стала надбанням українського національного мистецтва. З Ананьївом тісно пов'язана доля академіка живопису Є.І. Столиці, видатного громадського діяча та агронома Є.Х. Чикаленка, композитора та педагога М.М. Вілінського, академіка С.І. Вольфковича,  вченого М.С. Харченка, шахового композитора Ю.Н. Рухліса, художниці Г.Д. Чернової, майстра декоративного розпису  Р.М. Палецького.

В Ананьєві народився і почав свій творчий шлях відомий український поет Тарас Федюк, сценарист Ю. Тарабанчук, письменник Ю. Сисін, поет та автор-виконавець В. Ткаченко, краєзнавець П. Гарачук.  Славиться наш край землеробами, своїми самодіяльними поетами, композиторами, художниками, співаками й музикантами. Його сучасну культуру створювали і створюють Заслужені вчителі України Віра Могилевська та Василь Радзивилів, Заслужені діячі культури України  Юрій Дембіцький, Григорій Бондарчук, Георгій Белали та інші відомі земляки.

 Григорій Михайлович Бондарчук — відомий музикант, педагог, багаторічний керівник Дитячої музичної школи,  Народного оркестру народних інструментів, Заслужений  працівник  культури України (1996), кавалер Ордена «За заслуги» III ступеня (2001), Орден «За заслуги» II ступеня (2005), відзначеного за свої досягнення медаллю «За доблесну працю». Все своє життя Григорій Михайлович присвятив служінню музиці і розвитку культури Ананьївщини.  Свою енергію він без залишку віддавав розвитку школи, виховав безліч прекрасних музикантів, невпинно прославляв своїми виступами рідне місто.